ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                   

                                                                       Директор __________________                          

                                                                                            Микола ЦИБЕНКО

                                                                         _________________2020 р.  

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

 

санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів №22

Оболонського району м. Києва

на 2020/2021 навчальний рік

 

Початкова школа

 

1-А, 1-Б, 1-В класи

2-А клас

3-А, 3-Б, 3-В, 3-Г класи

 

 

 

 

                                                                                          

 

 

                                                                                          СХВАЛЕНО

    рішенням педагогічної ради

   (протокол від __.__.2020 р. № __)

    Голова педагогічної   ради,

    директор    ________________

                                                                                         Микола ЦИБЕНКО

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

     

      Освітню програму для 1-3-х класів розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, наказу МОН від 08.10.2019р. № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», наказу МОН від 08.10.2019р.     № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти», наказу МОН від 26.07.2018р. №814 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами».

      У 2020-2021 навчальному році санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів №22 Оболонського району міста Києва здійснюватиме свою діяльність для учнів 1-3-х класів на підставі  типової освітньої програми розробленої під керівництвом О.Я. Савченко.

      Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

      Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

      Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

      Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.           

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

–         дитиноцентрованості і природовідповідності;

–         узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

–         науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

–         наступності і перспективності навчання;

–         взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

–      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

–         можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

–         творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

–         адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

      Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

      1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

      2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

      3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

      4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

      5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

      6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

      7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

      8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

      9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

      10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

      11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

      Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

      Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

      Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

      Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

      Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

      Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичкахта їх корекції.

       Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

       Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

       Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

      Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

      З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

 

Освітню програму для 1-3 класів санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів №22 розроблено на основі Типових освітніх програм:

 

Класи Типові освітні програми, затверджені Міністерством освіти і науки України
1-А, 1-Б, 1-В, 2-А класи Додаток 9 до Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (наказ МОН України від 26.07.2018р. №814)
3-А клас Типовий навчальний план для 3-4 класів початкової школи (наказу МОН «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти» від 08.10.2019р. № 1273)
3-Б, 3-В, 3-Г класи Додаток 9 до Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (наказ МОН України від 26.07.2018р. №814)

 

      Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-А класу складатиме: 910 годин/навчальний рік.

      У 3 класі мовно-літературна освітня галузь реалізується курсом «Українська мова», «Літературне читання» та «Іноземна мова» (англійська).

      Математична галузь реалізується предметом «Математика».

      Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича галузі реалізуються в інтегрованому курсі «Я досліджую світ».

      Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через навчальний предмет «Дизайн і технології».

      Інтегрований курс «Мистецтво» розподілено між двома предметами: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

Інформатична освітня галузь через навчальний предмет «Інформатика».

      Фізкультурна освітня галузь реалізується предметом «Фізична культура». Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

   Варіативна складова використана на індивідуальні консультації з учнями (+1 година).

 При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, 2-3-х  – 40 хвилин.

 

Типова освітня програма для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (1-А,Б,В; 2-А; 3-Б,В,Г класів) визначає:

  • загальний обсяг навчального навантаження, який поданий в рамках навчальних планів;
  • очікувані результати навчання здобувачів початкової освіти із тяжкими порушеннями мовлення, пропонований зміст навчальних предметів подано у Типовій освітній програмі, розробленою під керівництвом Савченко О.Я.;
  • форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані спеціальних закладів загальної середньої освіти I ступеня для дітей з особливими освітніми потребами (далі – навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх спеціальних закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, індивідуальні та групові заняття, консультації.

Державний стандарт початкової освіти складається з освітніх галузей:

“Мовно-літературна”

“Математика”

“Природнича”, “Соціальна і здоров’язбережувальна”, “Громадянська та історична”

“Технологічна”

“Інформатична”

“Мистецька”

“Фізкультурна”

Мовно-літературна освітня галузь в 1-му класі реалізується інтегрованим курсом «Навчання грамоти» та «Іноземна мова» (англійська).

Мовно-літературна освітня галузь в 2-му класі реалізується навчальними предметами «Українська мова», «Читання» та «Іноземна мова» (англійська).

Мовно-літературна освітня галузь в 3-му класі реалізується навчальними предметами «Українська мова», «Літературне читання» та «Іноземна мова» (англійська).

Математична галузь реалізується предметом «Математика».

Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича галузі реалізуються в інтегрованому курсі «Я досліджую світ».

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через навчальний предмет «Дизайн і технології».

Інтегрований курс «Мистецтво» у 1-Б, 1-В, 2-А, 3-Б,В,Г класах  розподілено між двома предметами: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво». У 1-А класі інтегрований курс «Мистецтво».

Інформатична освітня галузь у 2-му та 3-х класах реалізується навчальним предметом «Інформатика».

Фізкультурна освітня галузь реалізується предметом «Фізична культура». Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Варіативна складова використана на додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей.

Інваріантна складова навчальних планів для дітей з ТПМ обов’язково включає години корекційно-розвиткової роботи, яка спрямована на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів.

Корекційно-розвиткова робота для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

Мета: компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації, що сприятиме включенню дітей з тяжкими порушеннями мовлення до суспільного життя.

Основними завданнями корекційно-розвиткової роботи є:

  1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення.
  2. Подолання мовленнєвих порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльності.
  3. Попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії та дислексії) та пізнавального розвитку.
  4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: корекція мовлення, корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Години корекційно-розвиткових занять навчального плану не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. До ключових компетентностей належать: володіння державною мовою, що передбачає уміння (самостійно або за допомогою) усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) (українською жестовою або за допомогою альтернативних засобів спілкування) та іноземними мовами, що передбачає використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти;

екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних, їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання, діти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

 

 

 

 

 

Додаток №1

(складений за додатком 9 до 

Типової освітньої програми, наказ

Міністерства освіти і науки України

від 26.07.2018 р. №814)

 

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для спеціальних класів початкової школи для дітей з

тяжкими порушеннями мовлення

для 1-А, 1-Б, 1-В класів на 2020-2021 навчальний рік

 

Назва освітньої галузі/

Навчальні предмети

Класи

Кількість годин

на тиждень/рік

1-А 1-Б 1-В
Інваріантний складник    
Мовно-літературна Навчання грамоти 7/ 245 7/ 245 7/ 245
Іншомовна Англійська мова 2/ 70 2/ 70 2/ 70
Математична Математика 4/ 140 4/ 140 4/ 140
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі)  

 

Я досліджую світ

 

3/ 105

 

 

 

3/ 105

 

 

 

3/ 105

Технологічна Дизайн і технології 1/ 35 1/ 35 1/ 35
Мистецька Образотворче мистецтво 1/ 35 1/ 35 1/ 35
Музичне мистецтво 1/ 35 1/ 35 1/ 35
Фізкультурна* Фізична культура 3/ 105 3/ 105 3/ 105
Усього 22/ 770 22/ 770 22/ 770
Варіативний складник    
Корекційно-розвиткова робота Корекція мовлення 5/ 175 5/ 175 5/ 175
Корекція розвитку 3/ 105 3/ 105 3/ 105
Логоритміка 2/ 70 2/ 70 2/ 70
Лікувальна фізкультура 2/ 70 2/ 70 2/ 70
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1/ 35 1/ 35 1/ 35
Загальнорічна кількість навчальних годин 35/ 1225 35/ 1225 35/ 1225
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 20/ 700 20/ 700 20/ 700

 

*Години, передбачені для фізичної культури та корекційно-розвиткових занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.

 

 

Додаток №2

(складений за додатком 9 до 

Типової освітньої програми, наказ

Міністерства освіти і науки України

від 26.07.2018 р. №814)

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для спеціальних класів початкової школи для дітей з

тяжкими порушеннями мовлення

для 2-А класу на 2020-2021 навчальний рік

 

Назва освітньої галузі/

Навчальні предмети

Класи

Кількість годин

на тиждень/рік

2-А
Інваріантний складник
Мовно-літературна Українська мова та читання 7/ 245
Іншомовна Англійська мова 2/ 70
Математична Математика 4/ 140
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбер. галузі)  

Я досліджую світ

 

 

3/ 105

Технологічна Дизайн і технології 1/ 35
Інформатична Інформатика 1/ 35
Мистецька Образотворче мистецтво 1/35
Музичне мистецтво 1/35
Фізкультурна* Фізична культура 3/ 105
Усього 23/ 805
Варіативний складник
Корекційно-розвиткова робота* Корекція мовлення 5/ 175
Корекція розвитку 3/ 105
Логоритміка 2/ 70
Лікувальна фізкультура 2/ 70
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1/ 35
Загальнорічна кількість навчальних годин 36/ 1260
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 21/ 735

*Години, передбачені для фізичної культури та корекційно-розвиткових занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.

 

Додаток №3

(складений за Типовою

освітньою програмою, наказ

Міністерства освіти і науки України

від 08.10.2019 р. №1273)

 

Навчальний план

санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів №22

Оболонського району міста Києва

для 3-А класу на 2020-2021 навчальний рік

 

 

Назва освітньої галузі

 

 

Навчальні предмети

 

 

Кількість годин

на тиждень/рік

3-А
Інваріантний складник
Мовно-літературна  Українська мова та література 7/ 245
Іншомовна Англійська мова 3/ 105
Математична Математика 5/ 175
Я досліджую світ (природнича, громадянська

й історична, cоціальна,

здоров’язбережувальна галузі) інтегрований курс

 

Я досліджую світ

 

3/ 105
Технологічна Дизайн і технології 1/ 35
Інформаційна Інформатика 1/ 35
Мистецька Музичне мистецтво 1/ 35
Образотворче мистецтво 1/ 35
Фізкультурна* Фізична культура 3/ 105
Усього 25/ 875
Варіативний складник
Додаткова година для проведення індивідуальних консультацій  1/ 35
Загальнорічна кількість навчальних годин 26/ 910
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня  23/ 805
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без   урахування поділу на групи)  26/ 910

 

*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.

 

 

 

Додаток №4

(складений за додатком 9 до 

Типової освітньої програми, наказ

Міністерства освіти і науки України

від 26.07.2018 р. №814)

 

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для спеціальних класів початкової школи для дітей з

тяжкими порушеннями мовлення

для 3-Б, 3-В, 3-Г класів на 2020-2021 навчальний рік

 

Назва освітньої галузі/

Навчальні предмети

Класи

Кількість годин

на тиждень/рік

3-Б 3-В 3-Г
Інваріантний складник    
Мовно-літературна Українська мова та літературне читання 7/ 245 7/ 245 7/ 245
Іншомовна Англійська мова 2/ 70 2/ 70 2/ 70
Математична Математика 4+1 / 175 4+1 / 175 4+1/ 175
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі)  

 

Я досліджую світ

 

3/ 105

 

 

 

3/ 105

 

 

 

3/ 105

Технологічна Дизайн і технології 1/ 35 1/ 35 1/ 35
Інформатика 1/ 35 1/ 35 1/ 35
Мистецька Образотворче мистецтво 1/ 35 1/ 35 1/ 35
Музичне мистецтво 1/ 35 1/ 35 1/ 35
Фізкультурна* Фізична культура 3/ 105 3/ 105 3/ 105
Усього 24/ 840 24/ 840 24/ 840
Варіативний складник    
Корекційно-розвиткова робота Корекція мовлення 5/ 175 5/ 175 5/ 175
Корекція розвитку 3/ 105 3/ 105 3/ 105
Логоритміка 2/ 70 2/ 70 2/ 70
Лікувальна фізкультура 2/ 70 2/ 70 2/ 70
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1/ 70 1/ 70 1/ 70
Загальнорічна кількість навчальних годин 37/ 1295 37/ 1295 37/ 1295
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 22/770 22/770 22/770

 

*Години, передбачені для фізичної культури та корекційно-розвиткових занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.

 

 

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

 

Пояснювальна записка

      Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

– розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;

– формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

– формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

– формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

– дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

      Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності. 

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати їїдля збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

Змістові лінії реалізуються через інтегрований курс «Навчання грамоти».

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання
Змістова лінія «Взаємодіємо усно»
з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, доречно реагує на них;

виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції;

слухає й розуміє коротке монологічне висловлення;

 

відповідає на запитанняза змістомпрослуханого (хто? що? де? коли? як?);

розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався;

 

ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого;

розповідає, що зацікавило в усному повідомленні;

 

відтворюєпо ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей;

вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення;

самостійно формулює репліки (запитання) до співрозмовника за змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре знайому тему;

уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання;

користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням);

дотримується правил спілкування з людьми різного віку;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулюєдихання,силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

 

повторюєуслід за вчителемзразок зв’язного висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей;

переказує знайому казку, короткий прослуханий текст з опорою на подані малюнки, словосполучення, запитання, план;

самостійно будує коротке зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя

Сприймання усної інформації.

 

 

 

 

 

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

 

 

 

Оцінювання усної інформації.

 

 

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення усних монологічних висловлень

 

Змістова лінія «Читаємо»
читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами);

виявляє  у процесі читання розуміння значень більшості слів, звертає увагу на незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення;

правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні розділові знаки (після попередньої підготовки);

 

читає і  називає  нескладні за змістом і формою фольклорні та літературні  тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання);

 

виділяє в структурі тексту заголовок;

пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках);

виявляє розуміння фактичного змісту  невеликих за обсягом і нескладних текстів:  пояснює, яка подія відбулася, називає персонажів твору, відповідає на запитання  за змістом прочитаного;

пояснює, якими словами  в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя);

переказує близько до змісту прочитаний твір  чи окремі його епізоди з опорою на ілюстрації, запитання вчителя;

 

висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися,  вразили;

читає по ролях діалоги з казок, оповідань, віршів (після попередньої підготовки);

 

має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет;

розрізняє  вербальну і візуальну інформації  в тексті;

знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст;

 

знаходить і називає  елементи дитячої книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про що може розповідатися в книжці (творі);

розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту);

дотримується правил  збереження книжки та гігієни читання (під керівництвом дорослого);

 

 

 

 

 

 

пояснює свої читацькі вподобання (яким темам надає перевагу);

відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати;

називає своїх улюблених літературних  героїв

 

Формування і розвиток навички читання.

 

 

 

 

 

 

 

 

Сприймання і практичне розрізнення художніх текстів.

 

Аналіз та інтерпретація змісту тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.

 

 

 

 

Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації.

 

 

 

 

 

 

 

Робота з дитячою книжкою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовний зміст літературного матеріалу:

дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності:

– твори усної народної творчості (казки, лічилки, загадки, скоромовки, пісеньки та ін.),

– доступні віку художні твори відомих письменників України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей: літературні казки, оповідання, вірші, комікси;

– науково-художні дитячі тексти;

– дитяча періодика;

теми дитячого читання:про Батьківщину, сім’ю, живу й неживу природу, дітей, шкільне життя, дружбу, пригоди, винаходи, фантастика та ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог;

розрізняє друковане і рукописне письмо;

списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту;

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів;

 

добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя);

дотримується культури оформлення письмових робіт;

 

перевіряє написане;

виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя

Формування і розвиток навички письма.

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення власних письмових висловлень.

 

 

 

 

 

 

Перевірка письмових робіт

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»
сприймає зміст і форму простих медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні;

бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів;

розповідає про свої враження від прослуханих / переглянутих медіапродуктів

Робота з медіапродукцією

 

 

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»
має уявлення про мовні звуки;

розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;

правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки;

відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції);

пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків;

має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви;

 

позначає мовні звуки буквами на письмі;

правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються;

правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;

відтворює алфавітні назви букв;

 

має уявлення про склад, вимовляє слова по складах;

пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;

поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок;

 

має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові;

правильно наголошує загальновживані слова;

пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках) ;

 

має уявлення про номінативну функцію слова;

співвідноситьслово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа;

розрізняє близькі й протилежні за значенням слова;

розпізнає слова, які мають кілька значень;

доповнює тематичні групи слів;

встановлює відповідність між родовою і видовими назвами;

 

упізнає і розрізняє слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя);

ставить до слів питання хто? що?який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя);

 

має уявлення про речення;

розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці);

визначаєкількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів;

інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки);

дотримується правила вживання великої літери на початку речення;

доповнює речення 1-2 словами за змістом;

складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему;

 

має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення);

добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляєїх межі за графічними орієнтирами

Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.

 

 

 

 

 

 

Позначення звуків буквами.

 

 

 

Вправляння у поділі слів на склади.

 

 

 

 

Дослідження ролі наголосу в словах.

 

 

 

 

 

 

 

Спостереження за лексичним значенням слів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, чисел, службовими словами.

 

 

 

 

Дослідження і конструювання речень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження тексту.

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання
Змістова лінія «Взаємодіємо усно»
з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, перепитує, доречно реагує на них;

виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань;

сприймає монологічне висловлення й використовує усну інформацію з конкретною метою;

 

відповідає на запитання за змістом  прослуханого і ставить запитання до усного повідомлення;

відтворює основний зміст усного повідомлення;

вибирає інформацію з почутого і пояснює, чому вона зацікавила, обговорює її з іншими особами;

 

висловлює своє ставлення до почутого: до подій, персонажів тексту;

розповідає про власні почуття, які викликав прослуханий текст;

пояснює, чому щось подобається, а щось ні;

 

бере участь у розігруванні діалогів за змістоммалих фольклорних форм, казок, віршів, використовує доречно силу голосу, темп мовлення, міміку, жести, рухи;

вступає в діалог, підтримує й ініціює діалог на добре відому тему та на теми, які викликають зацікавлення;

користується формулами мовленнєвого етикету (ввічливими словами);

дотримується правил спілкування;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулюєдихання,силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

 

усно переказує текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, план, опорні слова, словосполучення);

створює власне висловлення за ілюстраціями; розповідає про свої спостереження, враження, події з власного життя;

впевнено висловлює свої думки

Сприймання усної інформації.

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

 

 

 

 

 

 

Оцінювання усної інформації.

 

 

 

 

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення усних монологічних висловлень

 

 

Змістова лінія «Читаємо»
читає вголос правильно, свідомо, плавно,цілими словами нескладні за змістом і формою тексти;

виявляє початкові уміння читати мовчки;

пояснює значення більшості слів, ужитих у прямому та переносному значеннях;

знаходить у тексті незнайомі слова, з’ясовує їх значення, користуючись виносками, тлумачним словником, а також через контекст (з допомогою вчителя);

правильно інтонує прості речення будь-якого виду;

користується найпростішими прийомами регулювання темпу читання, сили голосу, дихання  залежно від змісту тексту  (самостійно та за завданням учителя);

 

самостійно читає, практично розрізняє з опорою на найпростіші  жанрові  особливості тексти малих фольклорних форм, що опрацьовувалися під час навчання, а також літературних жанрів (казка, вірш, оповідання, уривки з повістей-казок), правильно їх називає, визначає емоційний настрій;

самостійно читає та розрізняє нехудожні тексти за відсутністю у їх змісті діалогів, яскравих образних висловів, наявністю наукових понять, фактів, історичних дат, передачі інформації;

 

виділяє в структурі художнього і нехудожнього текстів заголовок, ілюстрації, схеми, таблиці, використовує їх для прогнозування  орієнтовного змісту тексту та кращого його розуміння;

виявляє розуміння фактичного змісту тексту та основних думок художніх і нехудожніх текстів (з допомого вчителя);

пояснює, які, де, коли відбулися події;

визначає, правильно називає персонажів художнього твору, виділяє серед них головного;

перераховує цікаві факти, важливі ідеї в інформаційному тексті;

встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами;

ставить запитання за фактичним змістом прочитаного з метою уточнення свого розуміння;

розпізнає, називає в тексті яскраві, образні слова, вислови, пояснює їх роль у творі (з допомогою вчителя);

передає зміст (детально або вибірково) твору чи окремих епізодів з дотриманням логіки викладу, а також з урахуванням структурних елементів тексту: зачину, основної частини, кінцівки;

пояснює вчинки персонажів у творі, висловлює  щодо них найпростіші оцінні судження; обґрунтовує свої висновки (з допомогою вчителя);

 

розповідає про свої загальні враження, почуття від прочитаного, (що саме сподобалося / не сподобалося, що було цікаво / нецікаво, що нового дізнався / дізналась), підтверджує свої думки фактами з тексту;

пов’язує  зміст прочитаного зі своїми знаннями, попереднім читацьким, а також власним життєвим емоційно-чуттєвим досвідом;

передає власне ставлення до подій, вчинків персонажів  через ілюстрування, декламацію, рольові ігри, інсценізацію твору чи окремих його епізодів (з використанням вербальних і невербальних засобів художньої виразності);

імпровізує з репліками, відтворюючи діалоги з казок, віршів, оповідань;

бере участь у колективному обговоренні прочитаного: зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок, пояснює своє розуміння дискусійних питань;

 

знає і називає найважливіші інформаційні ресурси: бібліотека, Інтернет, телебачення, дитячі газети, журнали, книжки, довідкові видання;

знаходить у нехудожніх і навчальних текстах відповіді на запитання, поставлені вчителем;

здійснює пошук потрібної інформації у дитячих довідкових виданнях;

виявляє в тексті і пояснює зміст графічної інформації (таблиця, схема, емотикони тощо);

аналізує одержану інформацію, звертається до дорослих (коли є сумнів) за підтвердженням її правдивості, достовірності;

застосовує одержану інформацію в навчальній діяльності та практичному досвіді;

перетворює вербальну інформацію із суцільного тексту у візуальну (малюнок, кадри до мультфільму, таблиця, схема тощо);

 

розпочинає ознайомлення з новою дитячою книжкою з розглядання її структурних елементів: обкладинки, титульного аркуша, ілюстрацій, змісту (переліку)творів, правильно  їх називає;

передбачає орієнтовний зміст твору, дитячої книжки за вказаними елементами;

розрізняє дитячі книжки за типом видання: книжка-твір, книжка-збірка, енциклопедія, дитячий журнал, словник;

добирає для читання дитячі книжки  на відповідну тему: казки про тварин, пригоди,  фантастика та ін.;

визначає мету свого читання (для проведення цікавого дозвілля, знаходження потрібної інформації та ін.), обирає, читає відповідні книжки, пояснює свій вибір;

перечитує книжки, окремі їх епізоди для кращого  розуміння змісту та вдосконалення навички читання;

має уявлення про жанри й теми дитячого читання;

називає твори, дитячі книжки, що сподобалися, розповідає, які епізоди справили найбільше враження;

називає кілька прізвищ авторів прочитаних творів;

називає державні символи України й окремі національні символи, традиції українського народу

Формування і розвиток навички читання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз та інтерпретація змісту текстів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з різними джерелами і видами інформації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з дитячою книжкою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовний зміст літературного матеріалу:

дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності:

– твори усної народної творчості, дитячий фольклор;

– твори відомих письменників-класиків  України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей;

– художня  вітчизняна і зарубіжна література сучасних письменників: казки, легенди, оповідання, вірші, повісті-казки, комікси;

– науково-пізнавальна література для дітей: книжки, енциклопедії, довідники;

– дитяча періодика;

теми дитячого читання:про Батьківщину, сім’ю, на героїко-патріотичну тематику,  про живу й неживу природу, дітей, дружбу, шкільне життя, пригоди, фантастика, дитячі детективи, винаходи, відкриття, сучасні технології та ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
пише розбірливо, охайно з однаковим нахилом букв;

дотримується свідомо гігієнічних правил письма;

дотримується культури оформлення письмових робіт: розташовує самостійно заголовок  у рядку, дотримується поля, правого і лівого краю сторінки, абзаців, робить акуратні виправлення;

розташовує слова й віршові строфи в колонку;

записує слова в таблицю;

 

обмінюється елементарними письмовими повідомленнями (записка, лист, вітальна листівка та ін.);

обирає для написання повідомлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо);

відновлює деформований текст з 3-4 речень;

створює і записує коротке зв’язне висловлення на добре відому та цікаву тему;

 

перевіряє (з допомогою вчителя), чи грамотно написаний власний текст;

виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила (самостійно і з допомогою вчителя);

удосконалює текст із часто повторюваними словами шляхом заміни їх синонімами та займенниками (без уживання термінів)

Формування і розвиток навички письма.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення власних письмових висловлень.

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевірка й редагування текстів

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»
сприймаєй обговорює прості медіапродукти;

обговорює зміст і форму простих медіапродуктів, розповідає, про що в них ідеться;

визначає, кому і для чого призначений медіапродукт;

пояснює зміст вербальної і невербальної інформації в медіапродуктах;

висловлює свої думки і почуття з приводу прослуханих / переглянутих медіапродуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами);

створює прості медіапродукти (листівка, sms-повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб

Робота з медіапродукцією

 

 

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»
аналізує звуко-буквений склад слова;

експериментує зі словами: змінює, додає, вилучає один звук (букву), склад у словах так, щоб вийшло інше слово;

правильно вимовляєслова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим;

правильно вимовляє й записує слова з апострофом;

правильно наголошує загальновживані слова;

експериментує з наголосом: порівнює і пояснює значення слів, які відрізняються лише наголосом;

 

ділить слова на склади;

переносить слова з рядка в рядок складами;

не відриває при переносі від слова склад, позначений однією буквою;

правильно переносить слова зі збігом приголосних, з літерами ь, й, буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом;

 

правильно читає (напам’ять або із запису) український алфавіт;

розташовує 5-6 слів за алфавітом з орієнтацією на першу літеру;

користується алфавітом у роботі з навчальними словниками;

розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;

розрізняє пряме й переносне значення слів;

пояснює різні значення багатозначних слів (з допомогою вчителя);

розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою ознакою;доповнює кожну групу 2-3 словами;

доречно вживає слова різних лексичних груп у власному мовленні;

 

розрізняє слова, які відповідають на питання хто? і що?;

правильно вживає велику / малу літери у власних / загальних назвах;

змінює іменники за числами (один – багато);

 

впізнає слова, які відповідають на питання який? яка?яке? які? окремо та в реченнях, у тексті;

утворюєсловосполучення іменників з прикметниками;

добирає до відомого предмета відповідні ознаки;

 

впізнає слова-назви дій, ставить до них питання;

добирає влучно дієслова для висловлення власних думок;

 

розрізняє слова, які називають числа, ставить до них питання скільки?;

утворює словосполучення числівників з іменниками;

 

розрізняє слова, що називають предмети, ознаки, дії, числа, ставить до них питання;

добираєсамостійно4-6 слів, які відповідають на питання хто? що? який? яка?яке? які? що робить? що роблять? скільки?;

розподіляє слова на групи за значенням та питаннями (за частинами мови);

 

упізнає в реченні службові слова; пише їх окремо від інших слів;

пов’язує між собою слова за допомогою службових слів;

 

розпізнає речення за його основними ознаками;

пояснює роль різних видів речень для досягнення мети спілкування;

правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних і спонукальних, окличних та неокличних речень;

використовує  відповідні розділові знаки в кінці речень під час письма;

поширює речення словами за поданими питаннями;

складає і записує речення за малюнком, на задану тему;

 

розпізнає текст за основними ознаками;

розрізняє текст-розповідь і текст-опис та пояснює їх призначення;

добирає заголовок до тексту;

визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку;

знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови, пояснює їх роль;

складає і записує невеликий текст (3-4 речення) за ілюстрацією, серією малюнків, про події з власного життя;

використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у текстіта уникнення повторів;

 

перевіряє і вдосконалюєвласні тексти, усуваючи лексичні повтори

Дослідження звуко-буквеного складу слів, правильна їх вимова і написання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Користування правилами переносу слів.

 

 

 

 

 

 

 

Користування алфавітом.

 

 

 

 

Дослідження лексичного значення слова. Використання лексичного багатства української мови у власному мовленні.

 

 

 

 

Дослідження ролі іменників у мовленні і використання їх у власних висловленнях.

 

 

 

Дослідження виражальних можливостей прикметників, використання їх з метою увиразнення мовлення.

 

 

Спостереження за роллю дієслів у мовленні і застосування їх у власних висловленнях.

 

Дослідження числівників і використання їх у мовленні.

 

 

Спостереження за словами, які служать для назви предметів, ознак, дій, чисел.

 

 

 

 

Дослідження значення в мовленні службових слів і використання їх для зв’язку слів у реченні.

 

Дослідження і конструювання речень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження і складання текстів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Удосконалення текстів

 

3 клас

Очікувані результати навчання Зміст навчання
Змістова лінія «Взаємодіємо усно»
уважно слухає репліки співрозмовника, уточнює почуте в

діалозі з огляду на ситуацію спілкування;

сприймає уважно монологічне висловлення з конкретною метою;

розуміє й адекватно виконує навчальні дії відповідно до прослуханої інструкції, настанови вчителя;

передає зміст почутого (послідовність подій у розповіді, перелік ознак в описі, наведені аргументи в міркуванні)

добирає заголовки до частин прослуханого тексту;

визначає тему і мету усного повідомлення;

вибирає  інформацію  з  почутого  з  певною метою,

використовує її для  створення власних висловлень;

визначає  позицію  мовця,  погоджується  з  нею  або заперечує;

висловлює власні думки з приводу почутого, аргументує їх, спираючись на власний досвід;

вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими життєвими ситуаціями;

аргументує свої думки під час розмови;

виявляє доброзичливе ставлення до думок інших;

дотримується етичних норм спілкування, правил етикету;

вживає у процесі спілкування правильні форми звертань,

слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, вибачення;

формулює розгорнуту відповідь на поставлене запитання;

доводить аргументовано свою думку;

будує  усне   зв’язне   висловлення   (розповідь,   опис)

 бере участь у створенні есе під керівництвом учителя;

використовує виражальні засоби мови;

висловлює власну думку про предмети, явища, події

 

Сприймання усної інформації.

Робота над розумінням

діалогічного й монологічного

мовлення.

Сприймання і розуміння

навчальних інструкцій, настанов.

Аналіз та інтерпретація

(розкриття змісту) почутого.

Відтворення змісту прослуханого

своїми словами.

Визначення теми і мети почутої

інформації.

Вибір необхідної інформації з

почутого.

Оцінювання усної інформації.

Вираження власної думки щодо

змісту прослуханого.

Практичне оволодіння

діалогічною формою мовлення,

етикетними нормами культури

спілкування.

Створення усних монологічних

висловлень (розповідь, опис,

міркування, есе) самостійно та з

опорою на дидактичні матеріали

(даним початком, основною

частиною або кінцівкою,

складеним планом).

Використання виражальних

засобів мови

 

 

 

 

 

 

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
дотримується загальних правил письма;

дотримується  пропорційної  висоти,  ширини,  нахилу великих і малих букв та пунктуаційних знаків (! ?) у зошиті в одну лінійку;

нарощує  швидкість  письма,  безвідривно  поєднуючи елементи букв та букви між собою;

прискорює   письмо  в  міру  своїх психофізіологічних

можливостей, не спотворюючи форми букв та їх поєднань;

 розташовує 7-9 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу і другу літери;

 

користується алфавітом під час роботи з навчальними словниками;

 

пояснює пряме і переносне значення слів;

 

добирає до поданого слова 1-2 найуживаніші синоніми, антонім;

 

користується навчальними                  словниками синонімів,

 

антонімів;

 

розпізнає найуживаніші багатозначні слова і пояснює їх  різні значення;

 

знаходить  і    пояснює роль                   синонімів,  антонімів,

 

багатозначних слів у тексті;

 

доречно використовує у власних висловленнях слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова;

 

визначає і пояснює роль  закінчення,  кореня,  префікса, суфікса в слові;

 

розрізнює спільнокореневі слова і форми того самого слова (з допомогою вчителя);

пояснює, що таке орфограма;

розпізнає слова з орфограмами і перевіряє їх;  правильно записує слова з ненаголошеними голосними [е],

 

в корені, які перевіряються наголосом;  користується орфографічним словником для перевірки написання слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом;

правильно записує слова з префіксами роз-, без-, з- (с-);

розпізнає в тексті і самостійно добирає іменники, ставить до них питання;

 

розпізнає іменники, які називають опредмечені дії, ознаки;

розрізняє іменники – назви істот і неістот

ставить до них питання;

 

розрізняє власні і загальні іменники;

записує власні іменники з великої букви;

визначає рід іменників;

змінює іменники за числами;

 

доречно вживає іменники у власному мовленні; розпізнає прикметники в тексті;

пояснює роль прикметників у мовленні;

будує словосполучення прикметників з іменниками,

встановлює між ними граматичний зв’язок за допомогою питань;

змінює прикметники за родами і числами у сполученні з іменниками;

розпізнає граматичну форму прикметника за родовим закінченням, поставленим питанням, за іменником, з яким він зв’язаний;

вживає прикметники у власних висловленнях з метою їх увиразнення;

розпізнає серед слів числівники, які відповідають на питання скільки?; правильно вимовляє, наголошує і записує числівники, які використовуються для запису дати в зошиті; правильно читає числові вирази; розпізнає дієслова в тексті, ставить до них питання.

Зміст навчання
Удосконалення навички письма.

Самоконтроль за виконанням

графічних, технічних, гігієнічних

правил письма.

Розвиток швидкості письма:

безвідривне поєднання елементів

букв х, ж, ю та 4-6 букв типу

день, злива, очерет, спрощення

окремих форм букв та їх

поєднань.

Дотримання культури

оформлення письмових робіт.

Створення коротких письмових

повідомлень, малих фольклорних

форм.

Побудова зв’язних текстів різних

типів (розповідь, опис,

міркування).

 

 

 

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»
Сприймає критично доступні медіатексти;

визначає   мету медіапродуктів;

декодує (тлумачить) повідомлення у простих

медіатекстах, виявляє очевидні ідеї;

висловлює власні погляди на події, явища, предмети,

цінності, представлені в медіатексті;

створює прості медіапродукти, враховує мету й аудиторію.

 

 

Критичне сприймання доступних

медіапродуктів.

Виявлення впливу

медіапродуктів на власні думки й

погляди.

Створення простих

медіапродуктів (книжечка,

стіннівка, реклама тощо)

 

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

Дотримується правил вимовляння слів з ненаголошеними голосними [е], [и], дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим, подовженими приголосними звуками;

 

правильно наголошує загальновживані слова;

розташовує 10-12 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу, другу і третю літери в слові;

знаходить потрібне слово в навчальному словнику (тлумачному, орфографічному, синонімів, антонімів, фразеологічному тощо), користуючись алфавітом;

 

утворює словосполучення з прямим і переносним  значеннями;

 

добирає до поданого слова 2-3 найуживаніші синоніми,

 

антонім, користуючись відповідними навчальними

 

словниками;

 

розкриває значення найуживаніших багатозначних слів,

 

вводить їх у словосполучення, речення;

 

пояснює значення найуживаніших фразеологізмів;

 

добирає до фразеологізмів близькі за значенням слова.

 

Дотримання орфоепічних вимог у власному мовленні.

Користування алфавітом.

Дослідження ролі в мовленні лексичних груп слів (слова з прямим і переносним значеннями, синоніми, антоніми, багатозначні слова, фразеологізми, застарілі й нові слова).

Дослідження походження окремих слів (запозичення з іншої мови, словотворення). Вживання слів різних лексичних груп у власному мовленні.

 

 

ІНШОМОВНА ГАЛУЗЬ

ІНОЗЕМНА МОВА

 

Пояснювальна записка

 

Мета початкової загальної середньої освіти

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів. 

Початковий етап навчання іноземної мови у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі надзвичайно важливий, оскільки в цей період закладаються психолінгвістичні основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та достатні для подальшого її розвитку й удосконалення. Тут відбувається становлення засад для формування іншомовних фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок, а також умінь сприймати на слух, говорити, читати й писати у межах визначених програмою результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Зміст навчання іноземної мови у початковій школі добирається відповідно до психо-фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність володіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування.

Завдання іноземних мов у реалізації мети початкової загальної середньої освіти

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування  готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні досягають рівня Pre А1, а на кінець 4-го класу – рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

  • здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;
  • розуміти на слух зміст автентичних текстів;
  • читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
  • здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
  • адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;
  • використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
  • критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
  • висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
  • ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Функції іноземних мов у реалізації мети початкової загальної середньої освіти

У процесі навчання іншомовного спілкування комплексно реалізуються освітня, виховна і розвивальна функції.

Освітня функція  спрямована на:

  • усвідомлення учнями значення іноземної мови для життя у мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі;
  • оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країн виучуваної мови;
  • залучення учнів до діалогу культур (рідної та іншомовної);
  • розуміння власних  індивідуальних особливостей як психофізіологічних засад для оволодіння іноземною мовою;
  • формування вміння використовувати в разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних комунікативних намірів (працювати з підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).

Виховна функція сприяє:

  • формуванню в учнів позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;
  • розвитку культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому суспільстві;
  • емоційно-ціннісному ставленню до всього, що нас оточує;
  • розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування.

Розвивальна функція сприяє розвитку в учнів:

  • мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;
  • готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;
  • потребу подальшого самовдосконалення у сфері використання іноземної мови;
  • здатності переносити знання й уміння у нову ситуацію шляхом виконання проблемно-пошукової діяльності.

Компетентнісний потенціал галузі «Іноземні мови» у початковій школі

Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання.

  Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами Уміння:

·        використовувати українознавчий компонент в усіх видах мовленєвої діяльності;

·        засобами іноземної мови популяризувати Україну, українську мову, культуру, традиції.

Ставлення:

·        гордість за Україну, її мову та культуру;

·        розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов;

·        готовність до міжкультурного діалогу.

2 Спілкування іноземними мовами Реалізується через предметні компетентності.
3 Математична компетентність Уміння:

·        розв’язувати комунікативні та навчальні проблеми, застосовуючи логіко-математичний інтелект.

Ставлення:

·        готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних і навчальних проблем.

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння:

·        описувати іноземною мовою природні явища, аналізувати та оцінювати їх роль у життєдіяльності людини.

Ставлення:

·        інтерес до природи та почуття відповідальності за її збереження.

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння:

·        вивчати іноземну мову з використанням спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж;

·        створювати інформаційні об’єкти іноземними мовами;

·        спілкуватися іноземною мовою з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

·        застосовувати ІКТ відповідно до поставлених завдань.

Ставлення:

·        готовність дотримуватись мережевого етикету.

6 Уміння вчитися упродовж життя Уміння:

·        самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел та критично оцінювати її;

·        організовувати свій час і навчальний простір;

·        оцінювати власні навчальні досягнення.

Ставлення:

·        впевненість у спілкуванні іноземною мовою;

·        подолання власних мовнихбар’єрів;

·        наполегливість;

·        внутрішня мотивація та впевненість в успіху.

7 Ініціативність і підприємливість Уміння:

·        ініціювати усну, писемну, зокрема онлайн взаємодію іноземною мовою для розв’язання конкретної життєвої ситуації.

Ставлення:

·        дотримання етичної поведінки під час розв’язання життєвих ситуацій;

·        комунікабельність та ініціативність;

·        креативність.

8 Соціальна та громадянська компетентності Уміння:

·        формулювати власну позицію;

·        співпрацювати з іншими на результат, спілкуючись іноземною мовою.

Ставлення:

·        толерантність у спілкуванні з іншими.

9 Обізнаність та самовираження у сфері культури Уміння:

·        висловлювати іноземною мовою власні почуття, переживання і судження.

Ставлення:

·        усвідомлення цінності культури для людини і суспільства;

·        повага до багатства і розмаїття культур.

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння:

·        пропагувати здоровий спосіб життя засобами іноземної мови.

Ставлення:

·        сприймання природи як цілісної системи;

·        готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища;

·        відповідальне ставлення до власного здоров’я та безпеки.

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх навчальних предметів  і є метапредметними. Виокремлення в навчальних програмах таких інтегрованих змістових ліній, як «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність»спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях. Інтегровані змістові лінії реалізуються під час вивчення іноземної мови у спеціалізованих школах із поглибленим вивченням та у загальноосвітніх навчальних закладах. Діяльність та уміння із змістових ліній добираються відповідно до комунікативної потреби, тематики ситуативного спілкування, віку та рівня підготовленості учнів.

 

Інтегровані змістові лінії та орієнтовні способи їх реалізації у початковій школі

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування основ соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства. 

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

  • сприймання природи як цілісної системи;
  • взаємозв’язок людини й навколишнього середовища;
  • готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища;

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприяє формуванню основ відповідального ставлення до громади і суспільства.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на уміння:

  • усвідомлення дитиною власних прав і обов’язків;
  • формування толерантного ставлення до інших;
  • уміння співпрацювати та приймати спільні рішення.

Реалізація змістової лінії «Здоров’я і безпека» сприяє формуванню безпечного життєвого середовища та основ здорового способу життя.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

  • розуміння правил безпечної поведінки;
  • усвідомлення впливу шкідливих звичок на здоров’я людини;
  • дотримання здорового способу життя.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність»  спрямована на розуміння практичних аспектів фінансових питань.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

  • усвідомлення власних фінансових потреб;
  • продукування ідей та їх реалізацію;
  • уміння визначати пріоритети та планувати дії.

 

Тема Змістова лінія
Екологічна безпека та сталий розвиток Громадянська відповідальність Здоров’я і безпека Підприємливість та фінансова грамотність
Я, моя родина і друзі   Розуміє важливість допомоги батькам та розповідає про свої обов’язки. Виявляє відповідальне ставлення до власного здоров’я. Виявляє ініціативу та відповідальність у плануванні робочого дня.
  Оцінює власні вчинки та вчинки інших людей.    
  Вибудовує товариські стосунки з оточуючими людьми.    
Відпочинок і дозвілля Розуміє необхідність приведення в порядок місця відпочинку. Враховує думку товаришів при виборі того чи іншого виду відпочинку. Розуміє базові правила безпечної поведінки.  
Природа та навколишнє середовище Цінує та бережливо ставиться до природи.

 

 

Висловлюється про важливість допомоги тваринам та збереження природи.    
Людина Розуміє наслідки нераціональних дій людини на навколишнє середовище. Виявляє толерантне ставлення до людей. Розпізнає позитивні та негативні чинники, що впливають на здоров’я людини.  
    Розуміє важливість дотримання правил гігієни, рухового режиму та фізичного навантаження.  
Помешкання     Розуміє необхідність дотримання чистоти та порядку у власному помешканні.  
Харчування     Розрізняє здорову та шкідливу їжу. Складає просте меню з корисних продуктів.
      Раціонально розподіляє кошти під час покупки.
Подорож Виявляє ціннісне ставлення до природи під час подорожі.   Обирає безпечний шлях пересування. Обирає оптимальний вид транспорту.
Свята й традиції       Розуміє необхідність планування покупок на святкування у межах бюджету.
Школа та шкільне життя   Використовує модель поведінки, яка не суперечить правилам шкільного життя.    

 

 

Очікувана соціолінгвістична відповідність на кінець 4-го класу

A1 Pre A1
Встановлює базовий соціальний контакт, використовуючи найпростіші форми ввічливості: привітання та прощання; представлення. Дескриптори відсутні

Лінгвістична компетенція на кінець 4-го класу

Лінгвістичний діапазон A1 Pre A1
Загальний Володіє базовим діапазоном простих виразів про особисті деталей та потреби конкретного типу. Вживає окремі слова та базові вирази задля надання простої інформації про себе.
Використовує деякі базові структури в простих реченнях, дещо оминаючи або скорочуючи деякі елементи.
Лексичний Має елементарний словниковий запас для використання в конкретних ситуаціях. Дескриптори відсутні
Граматичний Вживає обмежену кількість простих граматичних структур та шаблонних речень у межах вивченого матеріалу. Дотримується дуже простих принципів порядку слів у коротких реченнях.
Фонологічний Вимова дуже обмеженого репертуару вивчених слів та фраз може бути зрозумілою для співрозмовника з деякими труднощами.  

 

Конкретні очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (Комунікативна компетентність)

Навчальна програма є рамковою, а відтак проміжні результати за класами визначають вчителі, орієнтуючись на кінцевий результат.

 

Орієнтовні параметри навчально-пізнавальних досягнень учнів

 

Уміння Клас
1
Сприймання на слух (Аудіювання) Обсяг прослуханого у запису матеріалу (у межах)
1 хв
Зорове сприймання (Читання) Обсяг одного тексту в словах (у межах)
20-50
Усна взаємодія

(Діалог)

Висловлення кожного співрозмовника у репліках, правильно оформлених у мовному відношенні (у межах)
1-3
Усне продукування (Монолог) Обсяг висловлення у реченнях (у межах)
1-3
Писемне продукування (Письмо) Обсяг письмового повідомлення у словах (у межах)
5-10

 

 

Англійська мова

Навчальна програма є рамковою, а відтак не обмежує діяльність учителів у виборі порядку вивчення та змісту кожної теми. Деякі теми можуть вивчатись інтегровано, наприклад, Я, моя родина і друзі + Свята й традиції, Я, моя родина і друзі + Помешкання.

Мовний інвентар є орієнтовним і добирається відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому й не розглядається як окремі лексичні або граматичні теми.

Розпочинаючи вивчення іноземної мови, учні початкової школи ще не достатньо володіють лінгвістичними поняттями рідної мови. Тому граматичні структури засвоюються імліцитно пшляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях. Більшість граматичного матеріалу вивчається на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища у мовленнєвих зразках, і їм не потрібно пояснювати морфологічні та синтаксичні зв’язки між частинами мови або структурними одиницями, що входять до зразка.

 

1-ий клас

 Загальні характеристики ситуативного спілкування

 

Тематика ситуативного спілкування Мовний інвентар – лексичний діапазон Мовленнєві функції
Я, моя родина і друзі члени родини

числа від 1 до 10

вік молодших членів сім’ї

·        привітатися

·        попрощатися

·        вибачитися

·        подякувати

·        представити себе/когось

·        називати/описувати когось/щось

·        ставити запитання і відповідати на них

·        розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди

·        розуміти прості інформаційні знаки

·        вітати зі святом

·        виражати настрій

Дозвілля кольори

іграшки

дії

дні тижня

Природа домашні улюбленці
Свята

(в Україні та у країні виучуваної мови)

назви свят

вітання

Харчування просте меню
Школа шкільне приладдя

шкільні меблі

Мовний інвентар – граматика

Категорія Структура
Clause ‘have’ in the present tense

‘be’ in the present tense

Determiner ‘this is’ for an introduction

‘a/an’ with single countable nouns

possessive adjectives ‘my, your, his, her, its, our, their’

‘how’ questions for time, measurement, size and quantity

Modality ‘can’ for ability
Noun regular nouns – singular and plural
Phrase ‘be’ + adjective (size, colour, emotional state)
Pronoun personal pronouns ‘I, you, he, she, it, we, they’

wh-questions

Verb Imperatives

 

2-ий клас

Загальні характеристики ситуативного спілкування

 

Тематика ситуативного спілкування Мовний інвентар – лексичний діапазон Мовленнєві функції
Я, моя родина і друзі члени родини

числа до 20

вік молодших членів родини і друзів

щоденні справи

·        привітатися

·        попрощатися

·        вибачитися

·        подякувати

·        представити себе/когось;

·        називати/описувати когось/щось

·        ставити запитання і відповідати на них

·        розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди

·        розуміти прості інформаційні знаки

·        вітати зі святом

·        виражати настрій

Відпочинок і дозвілля прогулянка

хобі

Природа пори року

дикі та свійські тварини

Людина частини тіла

предмети одягу

Свята та традиції день народження

час (години)

святкове меню

Харчування фрукти

овочі

напої

ціна

Школа моя класна кімната

Мовний інвентар – граматика

 

Категорія Структура
Clause agreement between nouns and verb ‘be’
Conjunction ‘and’ to link nouns and noun phrases

basic ‘but’ to link clauses and sentences

Determiner ‘this’/’these’ and ‘that’/’those’ as determiners(general)

‘how’ questions for time, measurement, size and quantity

‘the’ for specific examples and back reference

Noun regular nouns – singular and plural
Phrase ‘be’ + adjective

‘it’ + ‘be’

Preposition basic prepositions of place and movement

basic time expressions with ‘o’clock’

Pronoun wh-questions
Verb ‘have got’ in the present tense

imperatives

negative imperatives

present simple for opinions, likes and dislikes

present continuous for time of speaking

tag responses (short answers to present simple yes/no questions)

 

3-ий клас

Загальні характеристики ситуативного спілкування

 

Тематика ситуативного спілкування Мовний інвентар – лексичний діапазон Мовленнєві функції
Я, моя родина і друзі члени родини

числа до 100

вік старших членів родини

місце проживання

щоденні обов’язки

·        привітатися

·        попрощатися

·        вибачитися

·        подякувати

·        представити себе/когось;

·        називати/описувати когось/щось

·        ставити запитання і відповідати на них

·        розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди

·        вітати зі святом

·        виражати настрій

·        висловлювати уподобання

·        розуміти інформаційні вказівники

Відпочинок і дозвілля захоплення

розваги

Людина зовнішність людини

професії

Помешкання дім

квартира

моя кімната

умеблювання

Харчування посуд

назви продуктів

Природа та навколишнє середовище України та країн виучуваної мови погода та вибір одягу

природні явища

Свята та традиції України та країн виучуваної мови місяці

місце, дата, час проведення

свята, події

Школа навчальні предмети

розклад

улюблений предмет

Мовний інвентар – граматика

 

Категорія Структура
Clause there is(n’t)/are(n’t)
Conjunction basic connectors ‘but/and/or’
Determiner ‘a/an’ with jobs

‘some’ and ‘any’ in questions and negative statements

‘how’ questions for time, measurement, size and quantity

Noun irregular nouns – plural

‘ ‘s’ for possession

Preposition basic prepositions of place and direction
Pronoun object personal pronoun
Verb present simple for daily routines, facts and states

regular/irregular past simple for finished time

was/were with complement

 

4-ий клас

Загальні характеристики ситуативного спілкування

Тематика ситуативного спілкування Мовний інвентар – лексичний діапазон Мовленнєві функції
Я, моя родина і друзі місцепроживання

населені пункти

·        привітатися

·        попрощатися

·        вибачитися

·        подякувати

·        представити себе/когось;

·        називати/описувати когось/щось

·        ставити запитання і відповідати на них

·        розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди

·        вітати зі святом

·        виражати настрій

·        висловлюювати уподобання

Помешкання види помешкань

умеблювання

Відпочинок і дозвілля спорт

улюблені дитячі герої

магазини і покупки

Людина гігієна

стан здоров’я

Природа і навколишнє середовище України та країн виучуваної мови довкілля

природні явища

Подорож по Україні та до країн виучуваної мови поїздка на канікулах

види транспорту

назви столиць, населених пунктів

Свята та традиції святкування в кафе
Шкільне життя шкільні події

Мовний інвентар – грамматика

 

Категорія Структура
Adjective comparative and superlative forms of adjectives
Adverb adverbs and adverbials of frequency and movement
Clause statements with subject + verb + object
Conjunction basic connectors ‘but/and/or’

‘because’ for causes and reasons

Determiner ‘how’ questions for time, measurement, size and quantity

‘a/an’ with jobs

Modality ‘would like to’ + infinitive
Verb Present Continuous, Future Simple for plans and intentions

 

МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ

МАТЕМАТИКА

 

Пояснювальна записка

 

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

– формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

– розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів,  відношень і закономірностей;

– формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсуматематики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 – 4 класах питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами.

Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною; рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія є пропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу.

Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер.

Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень.

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

 

1 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання
Числа, дії з числами. Величини
відтворює послідовність чисел у межах сотні;

читає і записує числа,

утворює числа різними способами;

визначає десятки й одиниці у складі двоцифрового числа;

порівнює числа різними способами;

виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

 

розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання;

прогнозує результат додавання та віднімання;

володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10;

використовує у мовленні назви компонентів та результатів арифметичних дій додавання і віднімання;

коментує виконання обчислень;

знаходить число, яке на кілька одиниць більше (менше) за дане;

розуміє сутність різницевого порівняння чисел;

знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше;

користується в обчисленнях переставним законом додавання;

 

встановлює взаємозв’язок між діями додавання і віднімання, використовує його під час обчислень;

визначає невідомий компонент дії додавання і знаходить його значення;

 

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість;

використовує короткі позначення величин (сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год, доба, тиждень);

додає і віднімає іменовані числа, подані в одних одиницях величини;

користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин;

користується годинником (у межах цілих годин) і календарем для відстеження подій у своєму житті, спостережень у природі тощо;

 

оперує грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі-продажу, використовує їх короткі позначення  (гривня – грн, копійка – к.)

Числа 1 – 10. Число 0.

Десяток.

Числа 11 – 100.

 

 

 

 

 

 

Арифметичні дії додавання і віднімання.

Додавання і віднімання чисел у межах 10.

 

Назви компонентів та результатів додавання і віднімання.

 

 

Збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць.

Різницеве порівняння.

 

 

Переставний закон додавання.

 

Взаємозв’язок між додаванням і відніманням.

Знаходження невідомого доданка.

 

Величини: довжина, маса, місткість, час. Гроші.

Вирази, рівності, нерівності
читає і записує математичні вирази: сума і різниця;

обчислює значення виразів на 1 – 2 дії;

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами

Сума. Різниця.

Вирази на 1 – 2 дії.

Числові рівності і нерівності.

 

Геометричні фігури
розпізнає геометричні фігури за істотними ознаками;

співвідносить реальні об’єкти з моделями та зображеннями геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

вимірює довжину відрізка;

креслить відрізки заданої довжини

Трикутник, чотирикутник, квадрат, круг. Точка, пряма, промінь, відрізок, ламана.

Куб, куля, циліндр, конус, піраміда.

Математичні задачі і дослідження
розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій;

створює допоміжну модель задачі різними способами;

оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі;

складає прості сюжетні задачі;

 

виконує елементарні дослідження математичних закономірностей з допомогою вчителя

Прості сюжетні, в тому числі компетентнісно-зорієнтовані задачі.

 

 

 

 

 

Навчальні дослідження

Робота з даними
читає дані, вміщені на схематичному рисунку, в таблиці;

вносить дані до схем;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач і в практичних ситуаціях.

 

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.
Додаткові теми:

Ознаки і властивості об’єктів.Спільні та відмінні ознаки, істотні ознаки. Об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою (узагальнення). Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою (класифікація).

Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд.     

Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших одиниць величини більшими.

Використовує співвідношення між одиницями величини при виконанні математичних та практичних завдань.

Істинні та хибні (правильні і неправильні) висловлювання.

Симетрія в геометричних фігурах.

Коло.

Моделювання змісту завдань за допомогою рисунків, графів, таблиць.

Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника.

Задачі на знаходження суми трьох доданків.

Задачі з логічним навантаженням.

Лінійні діаграми, таблиці.

2 клас

Очікувані результати навчання Зміст навчання
З увагою сприймає усні репліки співрозмовника, перепитує,

читає і записує числа, утворює числа різними способами;

 

порівнює числа різними способами;

 

визначає розрядний склад двоцифрового числа;

 

подає числа у вигляді суми розрядних доданків;

 

виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

 

володіє навичками додавання і віднімання чисел у межах  100;

обчислює усно зручним для себе способом;

перевіряє правильність обчислень;

 

визначає невідомий компонент дії віднімання і знаходить

 

його значення;

 

коментує виконання обчислень;

використовує в обчисленнях переставний закон множення,

 

взаємозв’язок між множенням і діленням, правила

 

множення і ділення з числами 1 і 0, ділення рівних чисел;

 

розуміє неможливість ділення на нуль;

 

застосовує в обчисленнях знання таблиць множення чисел

 

2 і 3 та відповідних випадків ділення;

 

обчислює значення виразів, що містять інші табличні

 

випадки множення і ділення, з опорою на таблиці;

 

прогнозує результат множення і ділення;

 

перевіряє правильність обчислень;

 

знаходить число, яке у кілька разів більше (менше) за дане;

розуміє сутність кратного порівняння чисел;

 

обчислює результат кратного порівняння чисел;

 

визначає невідомий компонент дій множення і ділення,

 

обчислює його значення;

 

коментує виконувані дії;

 

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час,

 

використовує їх короткі позначення (міліметр – мм,

 

сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм –

 

кг, центнер – ц); місткості (літр – л); часу (хвилина – хв,

 

година – год, доба, тиждень);

 

користується інструментами для вимірювання величин;

 

користується годинником і календарем для визначення

 

часу та планування своєї діяльності, спостережень за явищами природи;

 

оперує грошима в уявному процесі купівлі-продажу та в

 

практичній діяльності, використовує їх короткі позначення

 

записує математичні твердження, подані в текстовій формі,

 

з використанням математичних символів;

 

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й

 

числовими виразами;

 

знаходить значення числового виразу та буквеного виразу

 

із заданим значенням букви;

 

встановлює залежності між компонентами і результатом

 

арифметично дії;

 

застосовує правило порядку виконання дій у виразах без

 

дужок та з дужками;

орієнтується на площині і в просторі, описує або зображає

 

схематично розміщення, напрямок і рух об’єктів;

 

розпізнає і класифікує геометричні фігури за істотними

 

ознаками;

 

співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних

 

фігур;

 

називає елементи геометричних фігур;

 

моделює геометричні фігури;

 

креслить відрізки заданої довжини;

 

будує прямокутник (квадрат) на аркуші в клітинку;

 

розрізняє круг і коло;

 

вимірює сторони геометричних фігур;

 

розв’язує прості і складені сюжетні задачі, у тому числі

 

задачі з геометричним змістом;

 

створює допоміжну модель задачі різними способами;

 

обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання;

 

планує розв’язування (розв’язання) сюжетної задачі;

 

створює математичну модель задачі;

 

оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язку задачі;

 

шукає різні способи розв’язування (розв’язання задачі;

 

складає сюжетні задачі на одну і дві дії;

 

виконує елементарні дослідження математичних закономірностей і залежностей з допомогою вчителя;

виділяє дані, вміщені в таблицях, графах, на схемах, лінійних діаграмах;

 

вносить дані до таблиць;

 

визначає, чи достатньо даних для розв’язання проблемної ситуації;

 

користується даними під час розв’язування практично

 

зорієнтованих задач, в інших життєвих ситуаціях.

Додавання і віднімання чисел у межах 100.

Знаходження невідомого компонента дії віднімання

Арифметичні дії множення і

 

ділення.

 

Назви компонентів та результатів

 

множення і ділення.

 

Взаємозв’язок між множенням і

 

діленням.

 

Переставний закон множення.

 

Особливі випадки множення і

 

ділення.

 

Табличне множення і ділення.

 

Збільшення або зменшення числа

 

у кілька разів.

 

Відношення кратного

 

порівняння.

 

Знаходження невідомого

 

компонента дій множення і

 

ділення

Величини: довжина, маса,

 

місткість, час.

Числові вирази. Буквені вирази. Числові рівності. Числові нерівності

Геометричні фігури об’ємні та

 

плоскі.

 

Прямокутник. Квадрат.

 

Круг. Коло.

Прості та складені сюжетні задачі, в тому числі геометричні, компетентнісно-зорієнтовані. Навчальн Виділення і впорядкування даних за певною ознакою

і дослідження

 

 

 

 

3 клас

Очікувані результати навчання Зміст навчання
Відтворює послідовність чисел у межах тисячі;

читає і записує числа, утворює числа різними способами;

 

визначає розрядний склад трицифрового числа;

 

визначає загальну кількість сотень, десятків, одиниць у числі;

 

подає числа у вигляді суми розрядних доданків;

 

порівнює числа різними способами;

 

виконує додавання та віднімання, множення і ділення на основі

 

нумерації чисел;

 

володіє навичкою усного додавання і віднімання круглих чисел;

 

обчислює усно зручним для себе способом;

володіє навичкою письмового додавання і віднімання чисел у межах 1000;

прогнозує результат додавання та віднімання,

перевіряє правильність обчислень

розуміє сутність арифметичних дій множення і ділення;

володіє навичкою позатабличного множення і ділення чисел у

 

межах тисячі;

 

виконує ділення з остачею;  

розуміє, що остача має

 

бути меншою за дільник;

 

перевіряє правильність ділення з остачею;

 

застосовує прийоми раціональних обчислень;

 

прогнозує результат множення і ділення,

 

перевіряє правильність обчислень;

 

розуміє сутність кратного порівняння чисел;

 

обчислює результат кратного порівняння чисел;

 

знаходить число, яке у кілька разів більше/менше за дане;

розуміє поняття чисельник і знаменник дробу;

читає і записує частини у вигляді дробу з чисельником

застосовує в обчисленнях правило знаходження частини від

 

числа та числа за величиною його частини;

 

знає одиниці вимірювання довжини (сантиметр, дециметр)

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час;

 

обирає доцільну мірку для вимірювання величини;

 

користується для вимірювання величин інструментами,

 

приладами та іншими засобами;

 

перетворює величини, виражені в двох одиницях найменувань.

Нумерація чисел у межах тисячі.

Додавання і віднімання чисел у

межах 1000.

Множення і ділення чисел. Табличне множення і ділення. Особливі випадки множення і ділення.

Відношення кратного порівняння. Збільшення або зменшення числа у кілька разів.

Знаходження невідомого компоненту множення і ділення.

Частини величини. Дріб з

 

чисельником 1.

 

Порівняння дробів з чисельником

Знаходження частини від числа.

 

Знаходження числа за величиною

 

його частини.

 

Величини: довжина, маса, місткість,

 

час.

 

Дії з величинами.

Групи взаємопов’язаних величин. Взаємопов’язані величини, які характеризують ситуацію купівлі – продажу; роботу.

 

 

ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА, СОЦІАЛЬНА ТА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА, ПРИРОДНИЧА ОСВІТНІ ГАЛУЗІ

«Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»

Пояснювальна записка

 Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності)за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв’язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

– формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров’я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль,аналіз наслідків ризикованої поведінки);

– виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам’ятних дат і подій;

– розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання,до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

– створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім’ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв’язок об’єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв’язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об’єктів і явищ навколишнього світу.

      Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.

      На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом:

– визначення цілей навчання;

– створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей);

–  структурування програми за темами;

–  вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання;

–  розроблення показників досягнення очікуваних результатів.

      Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

– дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить);

– дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);

– дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання
Людина
усвідомлює людину як частину природи і суспільства, її відмінності від інших живих істот;

розповідає про себе, називає адресу проживання; складає словесний портрет «Який (яка) Я», «Чим відрізняюсь від інших», «Що я вмію», «Чого хочу навчитись»;

володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування;

описує можливі ризики для життя і здоров’я вдома, у школі, на вулиці; розуміє переваги акуратності, доброзичливості, чесності;

досліджує свій організм

Людина – частина природи і суспільства. Пізнання себе, своїх можливостей; місце проживання, безпечна поведінка вдома і на вулиці.

Органи чуття. Турбота про органи тіла, гігієнічні навички. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина серед людей
цікавиться минулим своєї сім’ї;

розрізнює минуле, сучасне, майбутнє (було – є – буде);

знає склад сім’ї, імена членів сім’ї, де працюють батьки, хто вони за професією;

знає, хто працює в школі;

має уявлення про свої обов’язки як школяра, правила поведінки на уроці, на перерві;

доречно вживає слова етикету (вітання, прохання, прощання, звертання, подяки, вибачення); доброзичливо спілкується з іншими в спільній діяльності;

розрізняєвчинки, дає їм оцінку з погляду моральності;

має уявлення про необхідність доброзичливого і уважного ставлення до старших;

використовує правила культурної поведінки в громадських місцях, що ґрунтуються на врахуванні інтересів інших

Сім’я, школа. Поведінка в сім’ї, школі, громадських місцях. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці

Стандарти поведінки в суспільстві. Поведінка в громадських місцях (транспорті, на вулиці, в храмі, в театрі, в бібліотеці). Моральні якості (доброзичливість, правдомовність, щирість, подільчивість). Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Розв’язання ситуацій морального вибору.

Людина в суспільстві
знає назву країни, її столицю;

має уявлення про зміст символів держави (прапор, герб, гімн, українська мова), історичні пам’ятки свого краю;

виявляє зв’язки між людьми в суспільстві (хто про кого дбає, значення праці людей для добробуту  країни;

орієнтується у найближчому просторі;

долучається до корисних справ громади

 

Громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання історії свого краю, символів держави. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина і світ
має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність доброзичливого ставлення до інших країн та народів, цікавиться відповідною інформацією;

наводить приклади виробів, які допомагають людині в побуті, приклади винаходів людства

 

Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів, які проживають в Україні та за її межами.

Досліди, спостереження в природі.

Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Людина і природа
розпізнає тіла неживої і живої природи, рукотворні об’єкти;

розуміє значення сонячного світла і тепла на Землі; має уявлення про повітря, воду, ґрунт, їх властивості, про різноманітність живих організмів,

розповідає про добові та сезонні зміни в природі, усвідомлює причини їх повторюваності;

групує об’єкти природи за однією ознакою;

встановлює найпростіші взаємозв’язки в живій і неживій природі, між живими організмами і навколишнім середовищем, між природними умовами та господарською діяльністю людей;

розуміє цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища;

обирає у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити;

досліджує об’єкти природи, використовуючи доступне обладнання (лупу, термометр, компас, лінійку тощо);

використовує різні джерела для пошуку інформації про довкілля;

розпізнає рукотворні тіла у найближчому оточенні;

називає матеріали (деревина, гума, папір, метал тощо), з яких виготовляють рукотворні тіла;

 дотримується правил поведінки в природі, та пояснює їх іншим;

бере посильну участь в природоохоронній діяльності

Що належить до природи.

Жива і нежива природа.

Сонце і його вплив на живу і неживу природу.

Спостереження за рослинами, тваринами, явищами природи та діяльністю людей у різні пори року.

Дослідження властивостей тіл природи.

Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Охорона і збереження природи.

 

 

 

ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ДИЗАЙН І ТЕХНОЛОГІЇ

 

Пояснювальна записка

 

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через навчальний предмет «Дизайн і технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими,культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

– виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-прикладному мистецтві;

– набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

– вироблення навичок застосовувати традиційні та сучасні технології, раціонально використовувати матеріали;

– формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» охоплює вивчення питань гармонійного поєднання функціональності та естетичності у виробах; пошук та опрацювання тематичної інформації у взаємодії з іншими; дослідження природних, штучних і синтетичних матеріалів; розрізнення та читання графічних зображень; конструювання виробів з готових деталей.

Змістова лінія «Середовище проектування» спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів, створення умов для продукування ідей, вибору особисто привабливих об’єктів праці; дизайнерське проектування –моделювання і конструювання; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів за їх властивостями; читання інструкційних карток із зображеннями для поетапного виготовлення виробу.

Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачає формування навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними інструментами та пристосуваннями; поетапне виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій; раціональне використання матеріалів.

Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формування здатності оцінювати та презентувати результати проектно-технологічної діяльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створені вироби; долучатися до благочинної діяльності; виконувати трудові дії в побуті для самообслуговування та якісного облаштування життєвого простору.

Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів праці вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст освіти
Інформаційно-комунікаційне середовище
спостерігає за природними об’єктами;

збирає і заготовляє природні матеріали;

 

 

дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;

організовує робоче місце;

виготовляє поетапновироби з природних матеріалів за зображеннями або творчим задумом з допомогою дорослих;

 

 

розрізняє вироби декоративно-прикладного мистецтва;

описує приклади виробів з різних джерел інформації (підручник, фотографії, каталоги, посібники, Інтернет-ресурси, музеї, фільми, мультфільми та ін.);

називає та обговорює матеріали, корисність та естетичну цінність різних виробів у групі;

 

розпізнає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробів візуально та на дотик;

пояснює доцільність використання матеріалів вторинної переробки для збереження природних ресурсів (водоймищ, лісу, тварин, корисних копалин тощо);

 

розрізняє основні креслярські інструменти, лінії, види графічних зображень;

читає елементарні графічні зображення;

складає пласкі та об’ємні геометричні форми, вироби з деталей конструкторів або інших готових елементів (архітектурні споруди, транспортні засоби, роботи та ін.) з допомогою дорослих, самостійно, в парі або в групі

Природне середовище України. Природні матеріали рідного краю.

 

Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Матеріали, інструменти та пристосування. Вироби з природних матеріалів.

 

Приклади виробів декоративно-прикладного мистецтва (витинанка, гончарство, ткацтво, різьблення, писанкарство, аплікація, вишивка та ін.).

 

 

 

Види матеріалів (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.).

 

 

 

Елементи графічної грамоти.

Види конструкторів, навчальних наборів (LEGO, мозаїка, конструктор із дерева, металу, магнітний, банчемс та ін.)

Середовище проектування
продукує ідеї для вибору особисто привабливого об’єкта праці;

вибирає обґрунтовано об’єкт праці із запропонованих з допомогою вчителя;

пояснює функціональну та естетичну цінність обраного для проектування і виготовлення виробу;

 

розглядає моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги);

здійснює розмічання ліній на папері і картоні;

описує усно модель спроектованого виробу;

пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо);

добирає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробу, зокрема і вторинні (природні, штучні і синтетичні);

 

розрізняє традиційні і сучасні технології виготовлення виробів (аплікація, ліплення, писанкарство, квілінг тощо);

читає графічні зображення для поетапного виготовлення виробу з допомогою дорослих

Виявлення проблеми.

Обґрунтований вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.

 

 

 

Дизайнерське проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.).

 

 

 

 

 

Графічні зображення для поетапного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми

Середовище техніки і технологій
працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;

 

виготовляє поетапно корисний й естетичний виріб за визначеною послідовністю самостійно або з допомогою дорослих;

розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів та вирізує їх;

розміщує деталі виробу на площині;

застосовує нерозємні зєднання (склеювання, причіплювання /пластилін, глина/ та ін.);

оздоблює деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій;

 

раціонально використовує матеріали (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.), зокрема і вторинні з допомогою дорослих

Ручні інструменти та пристосування, органайзери.

 

Виготовлення виробу за інструкційними картками з графічними зображеннями.

Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо).

 

Раціональне розмічання та обробка матеріалів

Середовище соціалізації
пояснює корисність та естетичність створеного виробу;

презентує результати власної або колективної проектно-технологічної діяльності, обговорює їх з іншими;

 

 

долучається спільно з батьками до благочинної діяльності в групах зі створеними виробами, зокрема для українських воїнів;

умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим;

 

розрізняє професії дорослих у сім’ї та родині в сфері матеріального і нематеріального виробництва;

 

виконує трудові дії в побуті: доглядає за одягом та взуттям (зав’язування шалика, пояса, шнурків), домашніми тваринами, рослинами, ремонтує незначні пошкодження книг, іграшок, готує та сервірує нескладні страви (чай, канапка) за наочним прикладом та допомогою дорослих або спільно із старшими учнями

Соціальна цінність виконаного індивідуального або колективного проекту.

Презентабельність та реклама.

 

Діяльність в групах та середовищі.

Благочинна діяльність для задоволення потреб оточуючих.

 

Світ професій.

 

 

 

Побутове самообслуговування

 

 

МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

МИСТЕЦТВО

 

Пояснювальна записка

 

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають  твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких  досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративногопідходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

  • усного висловлювання своїх вражень від мистецтва; за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).
  • здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій, визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність).
  • спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);
  • самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);
  • формування уміннявизначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);
  • співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан) (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);
  • опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)
  • проявівтворчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);
  • виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).

 Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання
Художньо-творча діяльність
співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері;

дотримується правил співу (постава, дихання)

створює елементарний ритмічний супровід до пісні;

виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою рухів;

відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей);

добирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;

грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);

імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;

орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);

 

відтворює прості форми предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами;

розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша;

компонує (з допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний);

створює елементарний стрічковий візерунок, прості декоративні розписи;

використовує у роботі основні, похідні, теплі й холодні кольори;

змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів;

користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном, фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;

спостерігає різноманітність і красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі;

досліджує і виявляє цікаве, незвичайне у довкіллі;

наводить приклади геометричної подібності природних та штучних об’єктів;

працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім матеріалом;

дотримується правил техніки безпеки;

експериментує з кольорами, лініями, формами тощо

прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в якому живе і навчається;

виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;

вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту,перевтілюючись у різних персонажів;

розуміє правила поведінки в театрі;

рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);

орієнтується у просторі;

придумує образи і створює їх знайомими засобами мистецької виразності;

 

імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);

виконує твори мистецтва (співає, малює, танцює, декламує тощо), які подобаються;

називає свої уподобання у мистецтві

Спів. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах. Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.

Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.

Гра на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): створення елементарного ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.

Знайомство з нотним записом (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).

Використання музичної діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

 

 

Використання різних ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуальних образів.

Організація робочого місця.

Створення зображень графічними матеріалами, фарбами.  Елементарне компонування елементів композиції (площинної, обємної).

Вирізування, конструювання з паперу.

Робота з природними матеріалами.

Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва   (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).

Ліплення з пластичних матеріалів.

Дотримання охайності та правил техніки безпеки.

Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.

Прикрашення місця, де навчається, живе.

Використання образотворчої діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

 

 

 

 

 

 

 

Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.

Відтворення елементарних танцювальних елементів.

Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).

 

Сприймання таінтерпретація мистецтва
сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добирає із запропонованих слів співзвучні особистим емоціям;

визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру), характеризує мелодію;

 

 

визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;

порівнює музичні та візуальні образи;

помічає красу в довкіллі;

орієнтується у видах театру (ляльковий, музичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм)

називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій

 

Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.

 

Визначення засобів виразності твору мистецтва.

Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім  (декоративним) трактуванням.

Знайомство з деякими видами театру та кіномистецтва.

Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення

 

Комунікація через мистецтво
презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);

 

бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів, театральних вистав тощо;

 

 

 

 

дотримується правил творчої співпраці

вербальноописує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано

Презентація та характеристика власних творчих досягнень.

 

 

Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо).

Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо).

 

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

 

 

 

 

ФІЗКУЛЬТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

 

Пояснювальна записка

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

– розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;

  • використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;

– формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

– розвиток вмолодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– розвиток в учнів здатності спілкуватисяі взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватисяправилами безпечної і чесноїгри,умінняборотися,виграватиіпрогравати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменівна Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Змістова лінія «Рухова діяльність»передбачає формування в молодших школярів уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток,  зміцнення здоров’я та формування в молодших школярів умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності; здатності виконання вправ основної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправ корегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла у просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазінням і перелізанням, стрибками; навичок володіння м’ячем; розвиток фізичних якостей;формування правильної постави й профілактику плоскостопості.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в молодших школярів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; забезпечення усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; формування уміння боротися,здобувати чесну перемогу та з гідністю сприймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, виконувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення користуватися власними перевагами івизнавати недоліки в тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет.

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання
Рухова діяльність
має уявленняпро фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний розвиток тазміцнення здоров’я людини;

 

 

 

розуміє терміни з предмету «фізична культура»;

 

пояснює значення фізичних вправ для формування правильної постави;

 

 

називає життєво важливі способи пересування людини;

 

виконує організовуючі вправи: команди на шикування в шеренгу, колону по одному, в коло; розмикання на інтервал; загальнорозвивальні вправи без предмета (імітаційного характеру) та з предметами; комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики, присідання тощо;

 

виконуєходьбу на носках, на п’ятах, з високим підніманням стегна, у напівприсіді, у присіді, з різними положеннями рук, ходьбу «змійкою»; біг з високим підніманням стегна, із закиданням гомілок із зміною напряму і різних вихідних положень; танцювальні кроки; танцювальні імпровізаційні вправи;лазіння по горизонтальній та похилій гімнастичній лаві; по гімнастичній стінці у різних напрямах; перелізання через перешкоду;

 

виконуєвправи з малим м’ячем; вправи з великим м’ячем;

 

володіє елементарними навичками виконання стрибків:на місці на одній нозі, на двох ногах з просуванням уперед, назад, у присіді правим та лівим боком;стрибки в глибину;стрибки у висоту; стрибки у довжину з місця поштовхом однієї і двох ніг;

 

виконуєвправи для розвитку фізичних якостей:сили – підтягування у висі лежачи та у висі (хлопці), згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави та від підлоги (хлопці); швидкості – повторний біг на 3–4х10 м; пришвидшення з різних вихідних положень; витривалості – біг почергово з ходьбою; пересування на лижах; нахили тулуба в різних напрямах у положенні стоячи, пружні нахили у положенні сидячи; “напівшпагат”, “шпагат”;координації – пересування по підвищеній і обмеженій за площиною опорі, “човниковий” біг 4х9 м, 3х10 м;

Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний

 розвиток та зміцнення здоров’я людини.

 

Терміни з предмету «фізична культура».

 

Фізичні вправи – засіб формування правильної постави.

 

Життєво важливі способи пересування людини.

 

Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи;

 

 

 

 

 

Вправи для оволодіння навичками пересувань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправи для опанування навичок володіння м’ячем.

 

Вправи для оволодіння навичками стрибків.

 

 

 

 

 

Вправи для розвитку фізичних якостей.

виконує загальнорозвивальні вправи без предметів на місці; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу; згинання та розгинання верхніх кінцівок, колові рухи руками у фронтальній та сагітальній площині; загальнорозвивальні вправи в русі:різновидиходьби, бігу, стрибків; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами;

 

виконує пересування на лижах: організовуючі команди і прийоми, пересування, повороти;

 

 

виконує вправи у  воді, плавання; *

 

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у воді.

Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості.

 

 

 

 

 

 

Вправи для оволодіння навичками пересувань на лижах.

 

Вправи для оволодіння навичками плавання. *

Правила безпечної поведінки на воді.

Ігрова та змагальна діяльність
бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор;

 

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної діяльності.

Рухливі ігри та естафети.

 

 

Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної діяльності.

*Оволодіння навичками плавання за наявності в ЗНЗ відповідних умов

 

                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                        

 

                                                                             ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                   

                                                                       Директор __________________                           

                                                                                            Микола ЦИБЕНКО

                                                                 ____________________ 2020 р.  

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

 

санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів №22

Оболонського району м. Києва

на 2020/2021 навчальний рік

 

Початкова школа

 

4– А клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                            СХВАЛЕНО

    рішенням педагогічної ради

   (протокол від __.__.2020 р. № __)

    Голова педагогічної   ради,

    директор    ________________

                        Микола ЦИБЕНКО

 

Пояснювальна записка

Освітня програма санаторної школи-інтернату № 22 (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (2-4 класи), наказу МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня».

Освітня програма початкової освіти санаторної школи-інтернату № 22 (далі – освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

  • загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;
  • очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
  • рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.       

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 4-го класів закладів загальної середньої освіти складає 910 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі –навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Відповідно до умов навчання у санаторній школі-інтернаті № 22 передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання.   Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової.

На основі навчального плану санаторна школа-інтернат № 22  складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Іноземна мова (англійська)».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 3-4 класах – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладами загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

Індивідуальні заняття та консультації.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів “Фізична культура” та “Основи здоров’я”, а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • Мови і літератури
  • Суспільствознавство
  • Мистецтво
  • Математика
  • Природознавство
  • Технології
  • Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
  • завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма початкової освіти санаторної школи-інтернату №22 І-ІІ степенів передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти санаторної школи-інтернату №22 І-ІІ степенів забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме:

  • здатність спілкуватися державною та іноземною мовами, висловлювати і захищати власні погляди;
  • досліджувати ситуації і виокремлювати проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
  • усвідомлювати розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів та явищ, пояснювати роль природничих наук і техніки в житті людини;
  • готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, здатності до соціальної комунікації й активності;
  • усвідомлювати почуття власної гідності, діяльності з урахуванням власних прав і свобод, поваги до прав і гідності інших осіб, протидію дискримінації та нерівному ставленню до особистості;
  • володіти навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності, готовності до здорового способу життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №5

(складений за таблицею №1 до 

Типової освітньої програми, наказ

Міністерства освіти і науки України

від 20.04.2018 р. №407)

 

Навчальний план

санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів №22

Оболонського району міста Києва

для 4-А класу на 2020-2021 навчальний рік

 

Освітня галузь Навчальний предмет Кількість годин на тиждень
4-А
Мова і література (мовний і літературний компоненти) Українська мова 7
Літературне читання
Англійська мова 2
Математика Математика 4
Природознавство Природознавство 2
Суспільствознавство Я у світі 1
Мистецтво Музичне мистецтво 1
Образотворче мистецтво 1
Технології Трудове навчання 1
Інформатика 1
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1
Фізична культура* 3
Усього 21+3
Додаткові години на проведення індивідуальних консультацій та групових занять 2
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) 26

      *Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.

№ п/п Програми для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584
Назва навчальної програми
1.        Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/1-ukrayinska-mova-1-4-klas.lyuba.doc

2.        Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класів

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/5-informatika-2-4-klas.docx

3.        Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класи

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2.-literaturne-chitannya.-2-4-klas-29.07-tanya.docx

4.        Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/4.-matematika.-1-4-klas.doc

5.        Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/1-muzichne-mistecztvo-1-4-klas.docx

6.        Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/9-obrazotvorche-mistecztvo-1-4-klas.doc

7.        Основи здоров’я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/6.-osnovi-zdorovya.-1-4-klas.doc

8.        Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/12.-prirodoznavstvo.-1-4-klas.doc

9.        Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/10.-trudovenavchannya-1-4-klas.doc

10.   Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/13.-fizichna-kultura-.1-4-klas-mon-zaminiti.doc

11.   Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3–4 класи

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/7.-ya-u-sviti.-3-4-klas.docx

12.   Іноземні мови. Навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/inozemna-mova-poyasnyuvalna-znz-sznz-1-4-klas-belyaeva-xarchenko-finalna-zv.pdf

 

 

                                                                            

                                                                              ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                    

                                                                       Директор __________________                          

                                                                                            Микола ЦИБЕНКО

                                                                    ________________ 2020 р.  

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

 

санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів №22

Оболонського району м. Києва

на 2020/2021 навчальний рік

 

Початкова школа

 

4 – Б клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                            СХВАЛЕНО

    рішенням педагогічної ради

   (протокол від __.__.2020 р. № __)

    Голова педагогічної   ради,

    директор    ________________

                        Микола ЦИБЕНКО

 

 

Пояснювальна записка

Типова освітня програма санаторної школи-інтернату № 22 (початкова освіта) для спеціальних класів (для дітей з тяжкими порушеннями мовлення) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за № 410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл -інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів».

Типова освітня програма санаторної школи-інтернату № 22 (початкова освіта) для спеціальних класів (для дітей з тяжкими порушеннями мовлення)  (далі – Типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами (далі – Державний стандарт).

Типова освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, який поданий в рамках навчальних планів.

очікувані результати навчання здобувачів початкової освіти, пропонований зміст навчальних предметів, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» та розміщені на офіційному веб-сайті МОН.

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 4-го класу санаторної школи-інтернату № 22 для спеціальних класів (для дітей з тяжкими порушеннями мовлення)  для 4-х класів – 770 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами (далі – навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх спеціальних закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, індивідуальні та групові заняття, консультації

Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з ТПМ складається з семи освітніх галузей:

«Мови і літератури»,

«Математика»,

«Природознавство»,

«Суспільствознавство»,

«Мистецтво»,

 «Технології»,

 «Здоров’я і фізична культура».

Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через навчальні предмети «Українська мова (мова і літературне читання)

 «Іноземна мова» (англійська)

 Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні навчальні предмети, відповідно, – «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальним предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура».

Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках курсу «Основи здоров’я» та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

 Освітня галузь «Технології» реалізується через предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

 Освітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво»  і «Музичне мистецтво».

 Навчальний предмет літературне читання збільшується у 4-Б класі на 1 годину за рахунок індивідуальних та групових занять.

Інваріантна складова навчальних планів санаторної школи-інтернату  № 22 для спеціальних класів (для дітей з тяжкими порушеннями мовлення) включає години корекційно-розвиткових занять, спрямованих на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів.

Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів такої роботи.

Мета: компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації, що сприятиме включенню дітей з тяжкими порушеннями мовлення до суспільного життя.

 Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

  1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення.
  2. Подолання мовленнєвих порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльності.
  3. Попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії та дислексії) та пізнавального розвитку.
  4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: корекція мовлення, корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура.

При визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин, визначених Державними санітарними нормами та правилами, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за №410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів»).

Навчальні плани розроблені на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Години корекційно-розвиткових занять навчального плану не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних, їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання, діти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Додаток №6

(складений за таблицею 8 до 

Типової освітньої програми, наказ

Міністерства освіти і науки України

від 25.06.2018 р. №693)

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів №22

Оболонського району міста Києва

для спеціальних класів початкової школи

(дітей з тяжкими порушеннями мовлення)

4-Б класу на 2020-2021 навчальний рік

 

Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
4-Б
  Інваріантна складова
Мови і література Українська мова 5+1
Англійська мова 2
Математика Математика 4
Природознавство Природознавство 2
Суспільствознавство Я у світі 1
Мистецтво Музичне мистецтво 1
Образотворче мистецтво 1
Технології Трудове навчання 1
Інформатика 1
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1
Фізична культура 2
Разом 21+1
Корекційно-розвиткові

заняття

Лікувальна фізкультура 2
Логоритміка 2
Корекція

мовлення ( інд. зан.)

5
Корекція розвитку 3
Додаткові години на індивідуальні та групові заняття
Додаткові години на індивідуальні та групові заняття  

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня (без корекційно-розвиткових занять)  

22

 

Сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових 34

 

*Години, передбачені для фізичної культури не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.

 

 

Перелік  програм з корекційно-розвиткової роботи санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів №22 для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

 

№ п/п Назва комплекту навчальних програм
1. Програма з корекційно-розвиткової роботи «Лікувальна фізкультура»

для 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для

дітей з тяжкими порушеннями мовлення (Чепурний А. В.)

2. Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція мовлення» для

1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (Трофименко Л. І., Ільяна В. М., Пригода 3. С., Грибань Г. В., Аркадьєва 0 . 0.).

3. «Логоритміка». Програма з корекційно-розвиткової роботи для 1-4

класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з

тяжкими порушеннями мовлення (Куравська Л. С.)

4. Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція розвитку» для 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із тяжкими порушеннями мовлення (Рібцун Ю.В.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підручники, за якими працюють учні навчального закладу

Назва підручника Автор
1 клас
Укр. мова. Буквар Вашуленко М.С.,  Вашуленко  О.В.
Математика Листопад Н.П.
Я досліджую світ Бібік Н.М.  Бондарчук Г.П.
Англійська мова Доценко І.В., Євчук О.В., Губарєва С.С.
Мистецтво Масол Л.М., Гайдамака О.В., Колотило О.М.
2 клас
Українська мова та читання Вашуленко М.С.,  Дубовик С.Г.,  Вашуленко  О.В.
Математика Листопад Н.П.
Англійська мова Губарєва С.С., Павлічєнко О.М., Залюбовська Л.В.
Я досліджую світ Бібік Н.П., Бондарчук Г.П. (Ч.1); Корнієнко М.М., Крамаровська С.М., Зарецька І.Т. (Ч.2)
Мистецтво Масол Л.М., Гайдамака О.В., Колотило О.М.
3 клас
Українська мова Вашуленко М.С., Васильківська Н.А., Дубовик С.Г.
Літературне читання Вашуленко О.В.
Математика Листопад Н.П.
Я досліджую світ Бібік Н.М.  Бондарчук Г.П.. (Ч.1); Корнієнко М.М., Крамаровська С.М., Зарецька І.Т. (Ч.2)
Англійська мова Губарєва С.С., Павлічєнко О.М.
Мистецтво Рубля Т.Є., Мед І.Л., Щеглова Т.Л.
4 клас
Українська мова Вашуленко М.С.,  Дубовик С.Г.,  Мельничайко О.І.
Українська мова (для спец. шкіл ТПМ) Трофименко Л.І.
Літературне читання Савченко О.Я.
Математика Богданович М.В., Лишенко Г.П.
Природознавсто Грущинська І.В.
Основи здоров’я Бех І.Д., Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Страшко С.В.
Я у світі Бібік Н.М.
Англійська мова Несвіт А.М.
Інформатика Корнієнко М.М., Крамаровська С.М., Зарецька І.Т.
Музичне мистецтво Аристова Л.С., Сергієнко В.В.
Трудове навчання Веремійчик І.М., Тименко В.П.

 

 

Кадрове забезпечення навчального закладу

           (Вчителі, що працюють в 1-х, 2-х класах)

 

 

з/п

 

Прізвище, імя,

по батькові

 

Освіта

 Загальний педстаж

 

 

В яких класах викладає Курси підвищення кваліфікації ( рік) Категорія та рік останньої атестації  

Педагогічне звання

 

Нагоро

ди

 

Методична проблема, над якою працює

вчитель

 

1.

 

Руді Надія

Михайлівна

Вища 28 р. 1-А 2019р.

«НУШ»

Вища,

2018р.

«старший учитель» Грамота МОН (1997р.) «Формування мовленнєвої компетентності учнів в умовах НУШ»
 

2.

 

Гриценок Тетяна

Францівна

Вища 24 р.

7міс.

1-Б 2019р.

«НУШ»

Вища,

2020р.

 

«старший учитель» Грамота РУО (2016р.) «Адаптація першокласників НУШ»
 

3.

 

Мельник Ірина

Володимирівна  

Вища 8 р.

11міс.

1-В 2019р.

«НУШ»

ІІ К.,

2017р.

 

 

 

Грамота РУО (2015р.)

«Розвиток пізнавальної активності молодших школярів на уроках читання»

 

 

4.

 

Глуховець Оксана

Олексіївна

Вища 9 р.

7 міс.

2-А 2019р.

«НУШ»

І К.,

2020р.

 

 

Грамота РУО (2020р.) «Формування творчої особистості молодших школярів шляхом застосування інтерактивних технологій на уроках читання та української мови»

 

 

 

 

 

 

Кадрове забезпечення навчального закладу

               (Вчителі, що працюють в 3-х,4-х класах)

 

з/п

 

Прізвище, імя,

по батькові

 

Освіта

Загальний педстаж

 

 

В яких класах викладає Курси підвищення кваліфікації ( рік) Категорія та рік останньої атестації  

Педагогічне звання

 

Нагоро

ди

 

Методична проблема, над якою працює

вчитель

 

1.

 

Романюк Ірина

Юріївна

Вища  

8 р.

 

3-А

 

2019

«НУШ»

 

І К. 2020р.

 

 

 

 

Грамота РУО

 

«Вплив інтерактивних методів і прийомів на розвиток творчих здібностей»

 

2.

 

Шинкарьов Дмитро

Сергійович

Вища  

8 р.

9 міс.

 

3-Б

 

2019

«НУШ»

 

ІІ К.

2016р.

 

 

 

«Використання інноваційних технологій на уроках у початкових класах НУШ»
 

3.

 

Стеценко Світлана

Вікторівна

Вища  

30р.

 

3-В

 

2019

«НУШ»

 

Вища

2019р.

 

 

 

старший

учитель

 

Грамота РУО

 

 

«Розвиток пізнавальної активності в учнів початкових класві НУШ»

 

 

4.

 

Приходько Світлана

Вікторівна

Неповна   вища

освіта

 

 

31 р.

 

 

3-Г

 

2019

«НУШ»

 

Спеціаліст

2016р.

 

 

старший

учитель

 

Грамота РУО

 

 

 

 

«Інтегрований підхід у роботі початкової школи»

 

5.

 

Захаренкова Людмила

Василівна

Неповна вища освіта  

16 р.

3 міс.

 

4-А

 

2019

«НУШ»

 

Спеціаліст

 

 

  «Формування навичок читання, як основа успішного навчання дитини в школі»
 

6.

 

Шинкарьова Яна

Олександрівна

Вища  

 4р.

5 міс.

 

4-Б

 

2019

«НУШ»

 

ІІ К.

2020р.

 

  «Навчання через гру та командна творчість»

 

Кадрове забезпечення навчального закладу

(Вчителі-логопеди)

 

з/п

 

Прізвище, імя,

по батькові

 

Освіта

Загальний педстаж

 

 

Курси підвищення кваліфікації         ( рік) Категорія та рік останньої атестації  

Педагогічне звання

 

Нагороди

 

Методична проблема, над якою працює

вчитель

 

1.

 

Денисенко Наталія Дмитрівна

 

Вища  

26 р.

9 міс.

 

червень

2017

 

Вища

2019

 

 

 

_

 

 

«Порушення писемного мовлення та методи і форми роботи з його подолання»
 

2.

 

Ковтун Оксана

Вікторівна 

Вища  

4 р.

9 міс.

 

листопад

2016

 

 

 

Вища

2016

 

 

 

_

 

 

«Корекційна робота з дітьми із ТПМ ІІ-ІІІ рівнів»
 

3.

 

Мороз Олена

Павлівна

Вища  

17 р.

10 міс.

        «Логопедична ритміка в системі корекційної роботи з дітьми»
 

4.

 

Кравченко Анна

Анатоліївна

Вища  

9 р.

7 міс.

        «Використання ігрових методів  та прийомів у логопедичній роботі з дітьми молодшого шкільного віку у класах з ТПМ»
 

5.

 

Костюк Руслана

Іванівна

Вища  

12 р.

9 міс.

        «Методи та форми організації корекційного навчання. Методика розвитку імпресивного та експресивного мовлення»

 

 

 

 

 

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності в початковій школі

 

Одиниця матеріально-технічного оснащення Кількість
1 Ноутбуки 5 шт.
2 Принтери 8 шт.
3 Мультимедійні комплекси (дошки) 5 шт.
4 Мультимедійні комплекси 3 шт.
5 Персональні комп’ютери 10 шт.